Гірські села Буковини стикаються з новою екологічною кризою на річці Черемош

У місцевих новинах зазначається, що податкова інспекція підтвердила, що законодавством не заборонено вивозити за межі водного фонду гравійно‑піщану суміш, отриману під час очищення русел, а також її продаж чи використання у будівництві. Однак мешканець села Розтоки, депутат Усть‑Путильської сільської ради Микола Бонкало, розповідає, що коли громада просила обласну владу дозволити розчистити острівок з гравію та піску, їй було відмовлено, посилаючись на заборону видобутку корисних копалин з гірських річок і можливу кримінальну відповідальність.\n\nЧеремош поступово наносив на цей острівок каміння, внаслідок чого ділянка з алювієм з’єдналася з лівим берегом, а ширина річки в районі Розток скоротилася з 700 до близько 100 метрів. Це призвело до необхідності будувати бетонні гідроспоруди, які вже перебувають в аварійному стані, і, за словами місцевих, вартість їх відновлення становить сотні мільйонів гривень, не враховуючи додаткових витрат на руслорегулювання.\n\nЗ юридичної точки зору, роботи з розчистки річок, передбачені статтею 86 Водного кодексу, дозволяють видобуток алювію в межах проєктної документації. До 2019 року в області діяла програма руслорегулювальних робіт, у рамках якої кожні 40 км річки працював бульдозер, а спеціалізовані водогосподарські організації могли брати пісок і гравій для будівельних потреб, сплачуючи відповідні податки.\n\nКритики програми стверджують, що вона слугує прикриттям для нелегального видобутку корисних копалин, і саме через ці зауваження програма була припинена. Наслідком стало виявлення 12 критичних ділянок на одному Черемоші та 43 у всій області, для усунення яких потрібні 349 млн грн. У державному бюджеті на 2024 рік передбачено лише 80 млн грн на захист від шкідливої дії вод у сільських населених пунктах, а на інженерні заходи в селі Розтоки виділено 6,8 млн грн.\n\nНещодавно був розроблений проєкт прокладання 518‑метрового тунелю через піщані відкладення, який міг би перенаправити потік Черемошу, проте його відхилили через відсутність оцінки впливу на довкілля. Кутська селищна рада також заявила про свою власність на гравійні відкладення, що ускладнює погодження протипаводкових робіт. На вирішення питання наразі впливають нові ініціативи керівництва Чернівецької ОВА, яке намагається знайти компроміс після десятиліть безрезультатних спроб місцевих владачів.